Список проголосовавших за комментарий "Письмо Гитлеру от житомирских Нських партизан (1943 год)<br/> <br/> ГІТРЕРОВІ — ПОСІПАЦІ,<br/> СКАЖЕНОМУ СОБАЦІ<br/> <br/> КОБЕЛЬ тебе зачинав, а сука сплодила, на білий світ пустила.<br/> Ото-ж скурвий сину, (осиновий кіл тобі в спину) прописуєм, що ми живі та здорові, як ті дуби у діброві, кланяємось тобі голим задом і просимо вас поцілувать в сраку нас.<br/> <br/> А вже, своїм чередом, покропим передом, щоб ти розуму набирався, щоб т из нами не тягався, ТА ЩЕ ПОБАЖАЄМ ТОБІ ВІД ЩИРОГО СЕРЦЯ, СТО БОЛЯЧОК У РЕБЕРЦЯ, СТО ЧОРТІВ У ТВОЮ ПЕЛЬКУ, ЩОБ ТИ ШВИДШЕ ЛІГ В ЗЕМЕЛЬКУ, В ОСИКОВИЙ ГРОБ, ТА Й МАТЬ ТВОЮ В‘ЙОБ!<br/> <br/> А вже ти зграю свою скликав. А вже ти руки криваві потирав, нахвалявся, чорним душам присягався:<br/> «Я пошлю на схід вояків-арійців. Я розіб‘ю партизан, розвію, чорним попілом села покрию, кров‘ю людською упю‘ся та й повеселюся. Тай пошлю я машини і танки, щоб дали ворогам прочуханки. А для більшої рації – ще підкину й авіації. Отоді в тилу буде мирно та тихо. А тебе, людожере, спиткало лихо.<br/> <br/> ЯК ВОДИ З МОРЯ НЕ ВИПИТИ, ЯК ВІТРУ В ПОЛІ НЕ СПИНИТИ, ТАК І НАС ПАРТИЗАН, ХОЧ СКАЗИСЯ, ХОЧ СТО РАЗІВ НАВКОЛО ХУЯ ОБКРУТИСЯ. – НЕ ЗДОЛАТИ ТОБІ НАС, НЕ РОЗВІЯТИ БО МИ Є МЕСНИКИ НАРОДНІ, ЗАХИСНИКИ БЛАГОРОДНІ. І НЕ ЗЛЯКАЮТЬ НАС НІ МАШИНИ ТВОЇ НІ ТАНКИ, бо є для них партизанськи приманки. Сами їх готуєм, непрошених гостей чатуєм. Їдуть вони на машинах і вибухають на партизанських мінах. Всім їм отут надходить капут!<br/> <br/> Бо вояки твої — арійці не заслуговують на інші гостинці. А ще потішили нас, партизан, твої літуни. Над лісами гасали, бомби з юнкерсів скидали. І бомби й батальоні міни кожної днини. Є вилики втрати, бодай не збрехати.<br/> 1. У нашої баби Насті дві курки вбито зозулясті.<br/> 2. Біля дирявого моста приблудній корові одбито хвоста.<br/> 3. наведено жах на болотяних жаб.<br/> Хоч вір, хоч ні, а так було усі дні.<br/> <br/> КОБИЛЯЧА ТВОЯ ГОЛОВА! НЕ РОЗУМ У НІЙ, А ТРАВА.<br/> ТИ, СВИНЯЧЕ ВУХО, НАШОЇ РАДИ ПОСЛУХАЙ. У першу чергу не вір генералові авіації КІЦІНГЕРУ, не вір ні трохи й рейхском сарозі України КОХУ. Надсилають вони тобі депеші, надсилають листи, щоб брехню свою замести. АДЖЕ ДОЛОЖИЛИ, ЩО ПАРТИЗАН ПЕРЕБИЛИ. А МИ НА ВСІХ ВАС ХУЙ ПОЛОЖИЛИ.<br/> <br/> У тебе вже й так скоро лопнуть вуха, колиб хто підслухав, які вісті йдуть з фронту і тилу – хоч від разу лягай у могилу.<br/> <br/> А покі ти живий, ми тобі напишемо, своїм листом потішимо.<br/> НЕСУСВІТНІЙ ТИ ТЕЛЕПЕНЬ, ДУРНИЙ, ЯК ПЕНЬ! ЧУХАЙ ТЕПЕР СВОЇ ВУХА ОСЛЯЧІ ТА ПРИКАЗУЙ: „КОЛИБ ТО ЗНАТТЯ, ЩО БУДЕ ТАКЕ БИТТЯ!”<br/> <br/> А вже й б’ють… Так б’ють, навіть дихать не дають. Біля Курська і Орла — твоя армія лягла. Коло Білгорода – теж засралася орда. У Сицілії клепають, в Донбасі – починають. ПАРТИЗАНИ, (ЦЕ Ж НЕ ДИВО), Б’ЮТЬ ТЕБЕ І В ХВІСТ І В ГРИВУ!<br/> Ми тебе потішимо, ми тобі пропишемо, як зозуля уночі… та ніколи ж не бувало, щоб вночі вона кувала. Ой, не дарма птиця кує-смерть тобі вона віщує.<br/> ЧУЄШ, СВИНЯЧЕ РИЛО, ЩОБ ТЕБЕ ГРОМОМ УБИЛО! ГОЛА ти срака, задрипана собака. Щоб тобі руки й ноги звело, щоб тобі живіт підтягло аж до самого пупа арійська ти ЗАЛУПА!<br/> <br/> ПІД ЛИСТОП ЦИМ ПІДПИСАЛИСЯ<br/> 1943 РОКУ, В ЛИПНІ МІСЯЦІ Н-СЬКІ ПАРТИЗАНИ."